Захист Вітчизни

Переможець районного конкурсу "Учитель року-2016" Федченко Сергій Володимирович-учитель Рівнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Новоукраїнської районної ради 

Педагогічне кредо
"У руках учительських і доля дитини, і доля і держави"

Інтернет-ресурс учителя

Автопортрет учасника "Я -  педагог і особистість"

     Тисячі професій народжуються і вмирають. Та серед вічних професій, учительська, посідає особливе місце: вона початок усіх професій. Змінюються умови й засоби виховання, та незмінним залишається головне призначення вчителя - навчити людину бути Людиною. Ця професія також дає змогу бути постійно молодим, спілкуючись з дітьми.

        Є такий афоризм: «Не даруй людині картину - подаруй їй фарби і полотно. Не даруй людині книгу – подаруй блокнот і ручку. Не даруй того, що ти вважаєш щастям – подаруй їй свободу вибирати своє щастя».   Це і є смисл роботи вчителя. Не обрати за своїх учнів їх майбутню долю, а допомогти їм пізнати цей світ і себе в ньому, знайти своє призначення. Не втручатися постійно в процес їх самопізнання, а чекати, коли учень звернеться з питанням, за порадою або з цікавою пропозицією. Якщо змогли іх розворушити, примусили думати, мріяти, шукати, діяти, будете знати, що ви на своєму місці.

          У чому переконаний я і чому намагаюся навчити своїх вихованців? Насамперед тому, що:

  1. Кожна людина гідна поваги: поважай інших і будуть поважати тебе.

  2. Немає недостойних професій, всяку роботу треба виконувати так добре,   як ти вмієш, щоб сам собі міг сказати: «Я зробив у даному випадку все, що міг», а успіх тебе знайде.

  3. Людина повинна прагнути до всебічного розвитку, все життя вчитися, пізнавати  світ, ніколи не зупинятися на досягнутому.

         Якою я бачу працю вчителя? Ця праця вимагає повної віддачі, якщо ти хочеш бути шанованим та затребуваним.  Ця праця вимагає постійного навчання, творчого підходу.  Ця праця  вимагає постійних внутрішніх змін. Моє педагогічне кредо: «В руках учительських і доля кожної дитини,і доля держави». Для себе я сформулював такі педагогічні заповіді, яких намагаюся дотримуватись у своїй роботі:.

         1. Кожна дитина – творча, неповторна особистість. Шануй цю особистість.  Знайди і плекай неповторність цієї особистості, її обдарування та здібності.

         2. Будь справедливим, послідовним та великодушним у вихованні. Вмій бачити,  вмій дивуватися, захоплюватися навіть найменшими перемогами своїх учнів. Умій вселити в них віру у перемогу у складних ситуаціях. Пробачай їм їхні недоліки, промахи. Адже ти теж не є вершиною досконалості.

          3.Будь прикладом для дитини, люби життя.

           Коли дитина бачить перед собою розумного, успішного, оптимістичного  вчителя, то це запорука успіху у процесі навчання і виховання.

Я люблю школу, люблю дітей, люблю спостерігати, як з малих п’ятикласників, поступово «вилуплюються», як пташенята,  людяні, великодушні, творчі  особистості, які мають всі передумови стати успішними в цьому житті.

Підводячи підсумок хочеться зробити наголос на тому, що справжньому вчителю потрібно бути завжди у пошуку чогось нового,не тільки із його предмету, а й загалом в житті. Саме такий підхід служить для моїх учнів приміром для наслідування, і я не просто навчаю учнів певних знать з предмету Захист Вітчизни, а саме цінне навчаю їх бути у пошуку знань та здобувати їх і в дорослому  житті.

Лауреат районного конкурсу "Учитель року-2016" Червоненко Геннадій Вікторович-учитель Новоукраїнської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Новоукраїнської районної ради

Педагогічне кредо 
"Результат кожної роботи – це авторитет особи, яка її виконала"
Інтернет-ресурс учителя

             Автопортрет учасника "Я -  педагог і особистість"

Геніальні слова Я.А.Коменського: «…Раз ти дозволив поставити себе на те або інше місце, - відповідно до цього і дій. Ти отримуєш солдатську платню – так будь солдатом. Ти удаєш з себе вчителя – так учи або скинь з себе цю машкару». Учитель – це, по-моєму, високе покликання. Коли про мене кажуть: «Його не можна уявити собі ніким іншим, як учителем» - це найвища і найдорожча оцінка.

Знаю з власного досвіду, що у роботі вчителя багато труднощів, і відповідальність велика. Звичайно, викладання відповідної дисципліни – це основна робота, але крім всього учні копіюють учителя. Ось чому мій світогляд, моя поведінка, моє життя, мій підхід до кожного явища так чи інакше мають впливати на учнів.

Якщо всі інші говорять неправду і обманюють, а вчитель цього не робить; якщо навіть батько дитини не завжди буває тверезим, а з вчителем цього не трапляється; якщо в самій сім’ї панують чвари, а вчитель завжди привітний, то дитина буде довіряти і тягнутися до такого педагога, вона схоче бути схожою на нього.

Довір’я. Мені здається, що це є те, головне, чого мусить кожний педагог добиватися у взаємовідносинах з учнем.

Ясно що вчитель повинен бути людиною чесною. Бо чесність, я б сказав, непідкупність вдачі, у високому розумінні цього слова, вона не тільки імпонує дітям, вона їх заражає, вона кладе глибокий відбиток на все їх дальше життя.

Ось чому я вважаю, що не маю права схибити, бо весь час перебуваю під найсильнішим контролем, під яким не перебуває жодна людина у світі. Десятки дитячих очей дивляться на мене, і немає нічого уважнішого, пильнішого як дитяче око.